Щоденник учителя інклюзивного навчання»

«Особливості розвитку, навчання і виховання дітей з порушенням зору (сліпих та зі зниженим зором)»

Педагогам, які працюють з дітьми, які мають порушення зору, в умовах інклюзивного навчання важливо адаптувати до потреб цих дітей навчальне середовище ще до початку приходу такої дитини у клас. Якщо дитина є слабозорою, їй необхідні додаткове освітлення робочого місця, спеціальні підручники, зошити, збільшуюча техніка. Якщо дитина незряча, їй будуть потрібні підручники, надруковані шрифтом Брайля, текст, записаний для відтворення у звуковому форматі. При спікуванні з незрячою дитиною важливо дати їй зрозуміти, хто з нею розмовляє, даючи конкретну інформацію про себе. У класі не повинно бути жодних перешкод, які можуть заважати пересуванню дитини.

11 порад по роботі з учнями з порушеннями зору:

1. Завжди використовуйте імена

Звертаючись до учня, завжди називайте його на ім'я. Це допоможе дитині швидко зрозуміти та зреагувати, що звертаються саме до неї, а не до сусіда по парті, наприклад. Коли ви зустрілись у коридорі, не говоріть просте «привіт». Краще так: «Привіт, Женю. Це Інна Володимирівна, як твої справи?». Попросіть однокласників робити те ж саме, це суттєво полегшить взаємодію.

2. Не уникайте слів, пов'язаних зі словом «зір»

Якщо ви намагатиметесь не використовувати у мовленні слова типу «бачити», «дивитися», страждатиме темп викладання матеріалу, постійні затинання у пошуках відповідника відволікатимуть увагу. Як і зрячі однолітки, ці діти мають реагувати на вказані слова.

3. Не чекайте мовчки відповіді, вербалізуйте

Коли щось записуєте на дошці, промовляйте те, що пишете. Використовуйте слова на позначення позиції (вище, нижче, зліва, праворуч). Використовуйте описові фрази типу «М'яч поряд з дверима», а не «М'яч там». Уникайте слів «тут, там» та жестів, які вказують напрямок.

4. Не питайте, чи може учень щось побачити

Не питайте учня: «Ти це бачиш?». Краще: «Що ти бачиш?». Він може бачити щось на дошці, але це не значить, що можуть прочитати весь текст чи перенести його у зошит. Часто виходить так, що учень просто вгадує за силуетом букви чи цифри. Краще наперед поцікавтесь, на якій частині дошки дитині, яка погано бачить, краще видно текст.

5. Контролюйте якість роздаткового матеріалу

Використовуйте матовий папір, глянцевий гірше сприймається слабозорим учнем. Шрифт має бути великим та контрастним. Зауважте, що школяреві потрібно буде більше часу для читання та опрацювання матеріалу. Розкажіть, що саме має дитина зробити з цим роздатковим матеріалом.

6. Правильне робоче місце має вирішальне значення

Використайте усі засоби для максимальної адаптації дитини на уроці. Наприклад, якщо учень бачить лише лівим оком, то йому потрібно сидіти якнайдалі від вікон. В ідеалі, всі джерела світла мають бути за спиною.

7. Не забувайте про контраст!

Використовуйте контрасти у оформленні кабінету. Наприклад, на порозі класу мають бути дві яскравих стрічки на підлозі (з боку коридору та зсередини). В ідеалі подібна політика має бути по всій школі: яскраво виділені мінімум перша та остання сходинка, меблі контрастують за кольором з інтер'єром. Додайте більше яскравих контрастних кольорів, якщо не у всьому кабінеті, то хоча б в окремих його зонах.

8. Давайте орієнтири

Якщо ви стоїте у черзі, наприклад, у їдальню, давайте слабозорій дитині яскраві орієнтири попереду: колір одягу чи волосся. Просіть робити те ж, що й учень-орієнтир – іти прямо, повернути, зупинитися.

9. Будьте впевненим зрячим гідом

Інколи вам доведеться бути провідником для учня. Є декілька варіантів ненав’язливої допомоги. Для наймолодших оптимальним буде, якщо ви притримуватимете їх двома пальцями за зап’ясток (виключення – коли треба перевести через дорогу чи інша ситуація, де потрібен повний контроль). Старших притримуйте вище ліктя.

10. Стежте за безпекою

Переважно це стосується загальношкільної традиції. Це непросто, але в ідеалі потрібно встановити правосторонній рух у коридорах. Бажано використовувати яскраві вказівки. Діти з дефектами зору знатимуть, що вони вільно пересуватимуться по праву сторону коридору, чи на сходах без страху зіткнутися з кимсь іншим. Увага! Якщо є якісь зміни в інтер'єрі класу, попередьте про це школяра. Дайте йому можливість самостійно спокійно дослідити зміни чи допоможіть, за потреби.

11. Перегляньте власні переконання

Ви – приклад для наслідування всього класу. Як ви себе покажете у ставленні до дитини, так її і сприйматимуть однокласники. Ми вже говорили, що ваше сприйняття учня допоможе йому гармонійно влитися в колектив.

Ви працюєте чи будете працювати з інклюзивними класами? Скоріше за все вам непросто. У свою чергу ми намагатимемось полегшити вашу роботу щотижневими публікаціям на тему інклюзивної освіти.

Важливо давати таким дітям можливість ознайомитися з дидактичним матеріалом, який будуть використовувати під час уроку, ще до початку проведення самого уроку.

Педагоги класів з інклюзивним навчанням повинні повереджувати  втомлюваність дітей з порушеннями зору, брати до уваги їх повільність у процесі читання, письма, яка передбачає звільнення навчального матеріалу від другорядного й несуттєвого. Необхідно чітко регламентувати безперервне зорове навантаження, яке не повинно перевищувати 5-7 хвилин для слабозорих дітей і 10-15 хвилин для дітей зі зниженим зором, хоча й таке навантаження може втомлювати багатьох дітей.

Слабозорі та сліпі діти можуть мати як знижену, так і завищену самооцінку. Відмічається, що незрячі старшокласники не вміють вести діалог, слухати співрозмовника, не ставлять запитань, не співвідносять свої висловлювання з висловлюваннями інших – при діалозі переходять на монолог. Тому важливо, починаючи з молодших класів, учити і привчати розуміти позицію інших, формувати навички спілкування. З метою створення сприятливої атмосфери у класі незрячу чи слабозору дитину слід представити всьому класу, дати дітям можливість поспілкуватися, стимулювати запитання з боку інших дітей і самостійної відповіді цієї дитини.

Педагогам, які працюють з дітьми, які мають порушення зору, треба пам’ятати, що для незрячих дітей основним каналом для сприймання інформації є слух, тому важливо забезпечити можливість використання аудозаписів, можливість дитини сидіти ближче до вчителя. Педагог повинен висловлюватись чітко і розбірливо, а демонструючи малюнок, схему чи таблицю, робити їх чіткі пояснення.

Для кращого засвоєння навчального матералу важливо використовувати широкий спектр дидактичного й технічного забезпечення:

•        підготовку дидактичного забезпечення в альтернативній формі, наприклад, використовуючи збільшений, електронний чи рельєфний формат;

•        призначення у класі консультантів для такої дитини, які можуть допомагати при записі матеріалу, читанні текстових фрагментів, за потреби супроводжувати дитину, яка не бачить.

Під час контролю процесу сприймання навчального матеріалу важливо враховувати, що учні з порушеннями зору виконують завдання значно повільніше, ніж інші діти. У ході заняття вчитель повинен частіше звертатись до учнів з порушеннями зору, залучати їх до групової роботи, використовуючи інтерактивні методи викладання, допомагати їм підвищити свою активність і комунікабельність.

Використані джерела:

Науково-методичний посібник «Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання» Колупаєва А. А., Савчук Л. О.

https://naurok.com.ua/post/11-porad-po-roboti-z-uchnyami-z-porushennyami-zoru

Працювали:

Царенко Анна 

Леонова Алла 

Арістова Валентина 

Гавриленко Мар'яна